Еколого-гігієнічна детермінованість погіршення здоров'я населення промислового регіону

Е.М. Білецька; Н.М. Онул; Т.А. Головкова; О.В. Антонова; Т.Д. Землякова

doi:10.32402/dovkil2016.04.015

Автор(и)

Е.М. Білецька ДЗ «Дніпровська медична академія МОЗ України» Автор
Н.М. Онул ДЗ «Дніпровська медична академія МОЗ України» Автор
Т.А. Головкова ДЗ «Дніпровська медична академія МОЗ України» Автор
О.В. Антонова ДЗ «Дніпровська медична академія МОЗ України» Автор
Т.Д. Землякова ДЗ «Дніпровська медична академія МОЗ України» Автор

DOI:

https://doi.org/10.32402/dovkil2016.04.015

Ключові слова:

техногенне забруднення, мікроелементи, важкі метали, здоров’я, критичні групи населення, вплив

Анотація

На основі результатів більш ніж 20-річних досліджень, проведених на кафедрі загальної гігієни Дніпровської медичної академії, встановлене значне техногенне навантаження ксенобіотиками організму людини в умовах промислових територій, свідченням чого є перевищення рівня вмісту ксенобіотиків в біосубстратах в системі «мати-плід-дитина» в 1,6-5,0 разів у порівнянні з нормативним рівнем. При цьому надмірний вміст ксенобіотиків в організмі поєднується з дефіцитом есенціальних мікроелементів, що формує подвійно несприятливу ситуацію і підкреслює потенційну небезпеку навіть малих концентрацій токсикантів у навколишньому середовищі для здоров'я населення. Встановлені порушення стану здоров'я населення за допомогою розробленої нами біокінетичної моделі в системах "середовище-організм-здоров'я" та "мати-плід-дитина" довели їх детермінованість потужним техногенним забрудненням життєзабезпечуючих середовищ – атмосферного повітря, питної води, харчових продуктів. Такий негативний стан здоров'я населення Дніпровського регіону науково обґрунтовує необхідність термінового впровадження управлінських заходів на державному рівні соціально-економічного, організаційного, медико-профілактичного характеру на основі розробленої нами концептуальної моделі управління ризиком розвитку екологічно обумовленої патології у населення промислового регіону.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Посилання

1. Белецкая Э.Н. Плацента как индикатор техногенного загрязнения окружающей среды / Э.Н. Белецкая, Н.М. Онул // Актуальные проблемы транспортной медицины. – 2015. - №3-1 (41-1). – С. 15-20.

2. Боев В.М. Биоэлементы и донозологическая диагностика / В.М. Боев, В.В. Быстрых, Н.Н. Верещагин // Микроэлементы в медицине. - 2004. - Т. 5, вып. 4. – С. 17-20.

3. Основные показатели физиологической нормы у человека: Руководство для токсикологов / под ред. И.М. Трахтенберга. – К. : Авиценна, 2001. – 372 с.

4. Ревич Б.А. Экологическая эпидемиология / Б.А. Ревич, С.Л. Авалиани, Г.И. Тихонова ; под ред. Б.А. Ревича. – М. : Академия, 2004. – 384 с.

5. Сердюк А.М. Екологія довкілля та безпека життєдіяльності населення у промислових регіонах України / А.М. Сердюк, В.П. Стусь, В.І. Ляшенко. - Дніпропетровськ : Пороги, 2011. – 486 с.

6. Белецкая Э.Н. Эколого-гигиеническая оценка антропогенной нагрузки окружающей среды как фактора риска для здоровья населения Приднепровья / Э.Н. Белецкая, Н.М. Онул. – Днепр : Акцент, 2016. – 140 с.

7. Трахтенберг І.М. Профілактична токсикологія та медична екологія / І.М. Трахтенберг. – К. : Авіценна, 2011. – 120 с.

8. Тяжелые металлы внешней среды и их влияние на репродуктивную функцию женщин / А.М. Сердюк, Э.Н. Белeцкая, Н.М. Паранько, Г.Г. Шматков. – Днепропетровск : АРТ-ПРЕСС, 2004. – 148 с.

9. Lead exposure in pregnant women and newborns: a screening update / C. Yazbeck, J. Cheymol, A.M. Dandres, A.L. Barbéry-Courcoux // Arch. Pediatr. – 2007. - Vol. 14 (1). - P. 15-19. https://doi.org/10.1016/j.arcped.2006.09.016

10. Masters R.D. Heavy metal toxicity, development and behavior / R.D. Masters, M.J. Coplan, B. Hone // Neurotoxicology. – 2000. – Vol. 21 (1-2). – 256 р.