Перекисне окислення ліпідів при дії електромагнітного випромінювання. До питань механізму дії

Л.А. Томашевська; Т.Є. Кравчун

doi:10.32402/dovkil2020.01.012

Автор(и)

Л.А. Томашевська ДУ "Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва НАМНУ" Автор
Т.Є. Кравчун ДУ "Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва НАМНУ" Автор

DOI:

https://doi.org/10.32402/dovkil2020.01.012

Ключові слова:

перекисне окислення ліпідів, електромагнітне випромінювання, оксидативний стрес

Анотація

Мета роботи: вивчити особливості перекисного окислення ліпідів в організмітварин задії електромагнітного випромінювання. Матеріалита методи. Дослідження проведено в умовах 4-х місячного хронічного експерименту на білих безпорідних щурах, розділених на групи відповідно до діючої інтенсивності 2000 В/м•хв, 4000В/м•хв та 6000 В/м•хв. Результати. Встановлено підсилення процесів ПОЛ в кровіта печінці. Ці зміни проявлялись залежно від рівня інтенсивності ЕМВ та часу дії. Виявлено не ферментативне стимулювання Fe2+-залежного перекисного окислення ліпідів, збільшення ферментативного НАДФН-індукованого накопичення ТБК-активних продуктів у гомогенаті печінки щурів, підвищення динаміки спонтанного накопичення МДА у плазмі крові щурів та в гомогенаті печінки. Висновки. Проведені дослідження показують, що механізмом прояву шкідливої дії ЕМВ є підсилення процесів ПОЛ, що обумовлює можливість розвитку оксидативного стресу, і як показник внутрішньоклітинних порушень може служити біомаркером несприятливого впливу. Ступінь вираженості активації системи перекисного окислення ліпідів дозволяє розглядати це як критерій оцінки небезпеки електромагнітного чинника.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Посилання

1. Электромагнитные поля и население (современное состояние проблемы)/ под. ред. Ю.Г. Григорьева и А.Л. Васина. М. : изд. РУДН, 2003. 116 с.

2. Сердюк А.М., Думанський Ю.Д. Електромагнітна безпека – сучасна гігієнічна проблема, шляхи її вирішення. Гігієнічна наука і практика на рубежі століть: матеріали XVI з’їзду гігієністів України. Дніпропетровськ, 2004. С. 251-254.

3. ДСНіП 3.3.6.096-2002. Державні санітарні норми і правила при роботі з джерелами електромагнітних полів.URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0203-03/stru

4. ICNIRP.Guidelines for Limiting Exposure to Time-Varying Electric, Magnetic and Electromagnetic Fields (100 kHz to 300 GHz) :DRAFT. 2018. URL : https://www.icnirp.org/cms/upload/consultation_upload/ICNIRP_RF_Guidelines_PCD_2018_07_11.pdf

5. Directive 2013/35/EU of the European Parliament and of the Council of 26 June 2013 on the Minimum Health and Safety Requirements Regarding the Exposure of Workers to the Risks Arising from Physical Agents (Electromagnetic Fields). Official Journal of the European Union.2013. L 179/1. URL : https://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L:2013:179:0001:0021:EN:PDF

6. Dimbylow P.J. The Calculationof SAR from Limb Current in the Female Voxel Phantom, NAOMI. Radiat Prot Dosimetry. 2006 ; 121(3). Р. 236-239. DOI : https://doi.org/10.1093/rpd/ncl032

7. Акоев И.Г., Алексеев С.И., Тяжелов В.В. и др.Первичные механизмы действия радиочастотных излучений. Биологические эффекты ЭМП. Вопросы их использования : сб. науч. тр.Пущино, 1986. С. 4-14.

8. Ерин А.Н., Скрыпин В.И., Прилипко Л.Л. Молекулярные механизмы действия в биологических мембранах.Кислородные радикалы в химии, биологии и медицине : сб. науч. тр. Рига, 1998.С. 109 – 129.

9. Gabr A.A. Biological Effects of Electromagnetic Radiation: Ph.D. Thesis. Egypt, Mansoura University. Mansoura, 2010. 107 p.

10. Владимиров Ю.А. Роль нарушений липидного слоя мембран в развитии патологических процессов. Патологическая физиология и экспериментальная терапия. 1989. № 4. С. 7-17.

11. Принципы надлежащей лабораторной практики: ГОСТ Р 53434-2009 (Национальный стандарт Российской Федерации). М. : Стандартинформ, 2009.

12. Загальні етичні принципи експериментів на тваринах (документ розроблений робочою групою Конгресу під керівництвом чл.-кор.НАН і АМН України О.Г. Резнікова). Ендокринологія. 2003. Т.8, № 1. С. 142-145.

13. Данилова Л. А. Справочник по лабораторным методам исследования. СПб.: Питер, 2003. 736 с.

14. Камышников В.С. Справочник по клинико-биохимическим исследованиям и лабораторной диагностике. 3-e изд. М. :МЕДпрессинформ, 2009. 896 с.

15. Казимирко В.К., Иваницкая Л.М., Кутовой В.В., Дубкова А.Г., Силантьева Т.С. Перекисноеокислениелипидов: противоречия проблемы. Український ревматологічний журнал. 2014. № 57 (3). С. 13-17.

16. Томашевська Л.А., Кравчун Т.Є. Глутатіонзалежна система антиоксидантного захисту в організмі тварин за дії електромагнітних випромінювань.Довкілля та здоров’я. 2018. № 4 (89). С. 4-10. DOI : https://doi.org/10.32402/dovkil2018.04.004

17. Тяжка О.В., Загородня Я.М. Стан перекисного окислення ліпідів та антиоксидантної системи у дітей різного віку.Перинатология и педиатрия. 2016.№ 2 (66). С. 101-105. DOI : https://doi.org/10.15574/PP.2016.66.101