Наукові дослідження з обгрунтування спрощених еколого-гігієнічних вимог до розташування та розмірів першого поясу зони санітарної охорони свердловин підземної води бюветних комплексів в населеному пункті

Анотація

Мета. Дати порівняльну гігієнічну оцінку якості та безпечності підземної води з бюветних та водопровідних свердловин, що живляться з однойменних водоносних горизонтів, за умов їх різного призначення та режиму експлуатації для обґрунтування спрощених еколого-гігієнічних вимог до проектування та будівництва свердловин бюветних комплексів у населених пунктах. Матеріали та методи. Проаналізовано чинні нормативні документи та проєкти будівництва свердловин підземної води бюветних комплексів. Проведено порівняльну гігієнічну оцінку ретроспективних та сучасних даних хімічного аналізу складу (12 показників) підземної води з бюветних та водопровідних свердловин, що живляться з однойменних водоносних горизонтів (Сеноманського та Юрського) на території міста Києва. Дослідженнями було охоплено 22 бюветні свердловини за конкретними адресами, розташовані в різних районах міста, та водопровідні свердловини з п’яти міських водозаборів. Проаналізовано сучасну ситуацію щодо розміщення в населеному пункті (м. Київ) бюветних свердловин та розмірів їх водоохоронної зони (перший пояс). У роботі використано санітарно-хімічні, бібліометричні, аналітичні та математичні методи. Результати. Аналіз нормативно-правових документів у сфері водопостачання засвідчив відсутність дотепер в країні нормативів до проектування та будівництва свердловин підземної води бюветних комплексів, які ототожнюються із водопровідними свердловинами, будучи різними стосовно них за призначенням та режимом експлуатації. Моніторинг якості підземної води з бюветних свердловин показав, що хімічний склад бюветної води, як і з свердловин централізованого водопостачання, в цілому відповідає санітарним вимогам до питної води і лише в окремих пробах непостійно реєструються понаднормативні рівні для показників запаху, каламутності, загального заліза, марганцю. Ці окремі нетоксичні показники не створюють прямої загрози здоров’ю водоспоживачів. Також показано, що якість бюветної води суттєво не змінюється при довготривалій експлуатації свердловин (понад 25 років) та не залежить від розмірів першого поясу водоохоронної зони (30 м, 15 м, 7-10 м). Для бюветних свердловин цей пояс зони санітарної охорони (ЗСО) носить номінальний (формальний) характер, в якому не витримується правовий режим його належного утримання. Для бюветних свердловин цей чинник не є ключовим фактором щодо впливу на якість підземної води, що видобувається із глибоководних горизонтів. Висновок. Встановлені відмінності свердловин підземної води бюветних комплексів від водопровідних свердловин стали підґрунтям для розробки спрощених еколого-гігієнічних вимог до проектування та будівництва свердловин підземної води бюветних комплексів. Вони потребують нормативного врегулювання шляхом внесення змін до чинних ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення» та ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною».