Втрачені роки потенційного життя серед населення України як індикатор визначення пріоритетних завдань охорони здоров'я
DOI:
https://doi.org/10.32402/dovkil2019.03.004Ключові слова:
втрачені роки потенційного життя, стандартизований ризик передчасної смертності за причинами смерті, недоотримана та потенційна вигодаАнотація
Мета дослідження полягала в удосконаленні застосування методики оцінки здоров’я населення України за показником втрачених років потенційного життя (ВРПЖ) в медико-демографічному та фінансово-економічному аспектах, ранжируванню областей України за стандартизованим показником ризику передчасної смертості. Матеріали та методи. Джерелом первинної інформації були дані про вікостатеву структуру населення та форми державної статистичної звітності. Результати. Середньорічний обсяг втрачених років потенційного життя від усіх причин смерті (А00-Y99) серед населення України протягом 2015-2016 рр. становив 3098840 людино-років, у тому числі по трьом провідним класам причин смерті: 909848 людино-років від хвороб системи кровообігу, 523139 людино-років від новоутворень, 670169 людино-років від зовнішніх причин. Результати ранжирування областей держави за стандартизованим відношенням ВРПЖ свідчать, що найгірша ситуація з втратами від передчасної смертності (всі причини смерті) склалась у Днепропетровській та Житомирській областях, найкраща - у Вінницькій, Тернопільській та Івано-Франківській, де максимальне значення відносного ризику у порівнянні з іншими територіями держави не перевищує 0,8 на 5 % рівні значимості. Упущена вигода держави за 2015-2016 рр. внаслідок передчасної смертності населення (всі причини смерті) у грошовому еквіваленті становила 433838 млн. грн., при цьому сумарна питома вага трьох основних класів причин смерті (I00-I99, C00-D48, V01-Y99 ) не перевищує 68%, хоч у класичній структурі смертності вона приблизно дорівнює 87 %. Останнє свідчить про те, що належної уваги не приділяється передчасній смертності з таких причин як інфекційні та паразитарні хвороби (A00-B99), хвороби органів дихання (J00-J99) та органів травлення (K00-K93), окремим станам, які виникають у перинатальному періоді (P00-P96), вродженим вадам розвитку, деформаціям та хромосомним аномаліям (Q00-Q99).Завантажити
Посилання
1. Спицына Л.Ю., Спицын В.В. Оценка комплексной эффективности социально-экономического благополучия населения для целей государственного регулирования. Экономический анализ: теория и практика. 2015. № 16(415). С. 16-25.
2. Оприлюднення експрес-випусків Держстату у 2018 році. URL : http://www.ukrstat.gov.ua/
3. Светый Л.И., Лопухова В.А., Тарасенко И.В., Климкин А.С. Применение системы оценки технологий здравоохранения в принятии эффективных управленческих решений. Здоровье и образование в XXI веке. 2013. № 1-4. С. 234-235.
4. Gardner J.W., Sanborn J.S. Years of potential life lost (YPLL) - what does it measure? Epidemiology. 1990. № 1(4). P. 23-27. DOI: https://doi.org/10.1097/00001648-199007000-00012
5. Murray C.J.L., Lopez A.D. Global Burden of Disease: A comprehensive assessment of mortality and disability from diseases, injuries, and risk factors in 1990 and projected to 2020 (The Global Burden of Disease and Injury). Geneva : WHO, 1996. URL : http://www.who.int/iris/handle/10665/41864
6. Демографічний щорічник за 2017 рік. URL : http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2018/zb/11/zb_dy_2017.pdf
7. Карташова С.С., Щетініна О.К., Канєва Т.В. Вартість середньостатистичного життя в Україні: міжнародний досвід, рекомендації при використанні. Громадське здоров’я: проблеми та перспективи розвитку: зб. тез доп. наук.-практ. конф. Острог, 2018. С. 198-200.
8. Сердюк А.М., Тимченко О.І., Карташова С.С. Генофонд і здоров’я населення: Розвиток методології оцінки: монографія. Київ : Медінформ, 2008. 183 с.
9. Карташова С.С., Тимченко О.И. Совершенствование методов оценки общественного здоровья: применение показателей стандартизованного и кумулятивного риска смерти. Гигиена и санитария, 2006. № 5. С. 83-86. DOI: https://doi.org/10.1134/S0021364006070058
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Довкілля та здоров'я

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.