Критерії комплексного оцінювання стану здоров'я та поведінки молоді за результатами анкетування

Анотація

Мета дослідження полягала у розробці критеріїв комплексної оцінки здоров’яформувальної поведінки молоді на підставі аналізу способу життя та самооцінки здоров’я. Матеріали та методи. Джерело вихідної інформації – дані анкетування молодих людей віком від 15 до 24 років. Використано такі методи: теоретичні (аналіз та узагальнення літературних джерел; емпіричні (анкетне опитування) та методи математичної статистики (кореляційний аналіз, регресійний аналіз, критерій Ст’юдента та Пірсона; методика перешкалювання даних). Результати. Проведено аналіз отриманих анкетних даних щодо стану здоров’я молоді та звичок здорового способу життя. Визначено складові та чинники, що впливають на здоров’яформувальну поведінку молоді. Запропоновано основи підходу до розрахунку критеріїв комплексної оцінки стану здоров’я та поведінки молоді. Доведено, що для збереження загального здоров’я необхідно займатися спортом не менше двох разів на тиждень. Кращий ефект буде за триразових тренувань. На повітрі рекомендується перебувати щонайменше дві години на добу. Використання телефону понад шість годин на добу позначається на самопочутті, а понад вісім годин може призвести до відчутного погіршення здоров’я. Працювати понаднормово вдома більше чотирьох годин шкідливо для здоров’я. Робота за комп’ютером починає шкодити у разі чотиригодинної експлуатації на день, а за шестигодинної – проблеми зі здоров’ям можуть бути досить відчутними. Паління навіть однієї сигарети на добу може погіршити самопочуття. Регулярне вживання алкогольних напоїв, міцніших за пиво щотижня матиме негативні наслідки. Більшість респондентів частково дотримується режиму харчування, що є необхідним для збереження загального здоров’я. Висновки. Доцільно доповнити оцінки впливу будь-яких чинників на здоров’я показником, що характеризує співвідношення «негативної» і «позитивної» складових цього впливу. Доведено, що нижнім порогом доброго самопочуття є хоча б десятивідсоткове перевищення «здорових» звичок над «нездоровими», а перевищення майже удвічі сприяє суттєвому покращанню позитивної самооцінки здоров’я.