КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА СКАРГИ ХВОРИХ З УРАЖЕННЯМ СЛУХОВОЇ СИСТЕМИ ПІСЛЯ ВИБУХОВОЇ ТРАВМИ

Анотація

МЕТА роботи – визначити особливості скарг та клінічної картини у військовослужбовців із сенсоневральною та комбінованою приглухуватістю, які виникли внаслідок акубаротравми, отриманої в умовах бойових дій.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ. Обстежено 98 військовослужбовців з діагнозом акубаротравма (вибухова травма), отримана в умовах бойових дій. Проведено збір скарг та анамнезу, ендоскопічний огляд зовнішнього слухового ходу та барабанної перетинки (ендоскопічне обладнання «Karl Storz», Німеччина), тональну порогову та мовну аудіометрію (аудіометр АС-40 фірми «Interacoustics», Данія), імпедансну аудіометрію за допомогою АТ235 («Interacoustics», Данія).

РЕЗУЛЬТАТИ. За результатами обстеження 37 хворих (37,8%) мали сенсоневральну приглухуватість, 61 хворий (62,2%) – комбіновану (змішану). Скарги хворих із сенсоневральною приглухуватістю обмежувалися зниженням слуху переважно у високочастотному діапазоні, дифузним шумом у вухах та феноменом рекрутменту. У хворих з комбінованою приглухуватістю спектр скарг додатково включав відчуття закладеності у вухах, аутофонію, рівномірне зниження слуху по всьому діапазону частот, іноді -  головокружіння, біль і виділення з вуха. У 79,6% хворих відзначались супутні психоемоційні порушення – погіршення сну, емоційна лабільність, підвищена дратівливість та швидка втомлюваність . У структурі кондуктивного компонента комбінованого ураження слуху перфорація барабанної перетинки становила 82%, ізольований розрив ланцюга слухових кісточок за інтактної барабанної перетинки – 18%.

ВИСНОВКИ. Аналіз особливостей скарг і клінічної картини у хворих із сенсоневральною та комбінованою приглухуватістю після акубаротравми дозволяє вже на етапі первинного опитування з високою ймовірністю припустити характер ураження слухового аналізатора, що дає змогу цілеспрямовано планувати обсяг інструментального обстеження та своєчасно визначати показання до хірургічного лікування.