До питання перегляду нормативної бази хімічних канцерогенів у повітряному середовищі за критерієм ризику

Анотація

Мета роботи полягала в аналізі небезпеки внесених до вітчизняних нормативних баз канцерогенних речовин у населених місцях та виробничих зонах відповідно до міжнародних кваліфікаційних стандартів, та визначенні рівня безпечності діючих гігієнічних нормативів для людини за специфічним онкогенним критерієм шкідливості. Матеріали та методи. В роботі використано бібліосемантичний, бібліографічний та гігієнічний методи дослідження. Результати отримано на підставі збору та аналізу даних щодо хімічних канцерогенних сполук, небезпечних для людини, за матеріалами міжнародних директив, вітчизняних та закордонних нормативних баз. Для оцінки небезпеки окремих речовин та гігієнічних нормативних рівнів визначено показники канцерогенного ризику. Результати дослідження та їх обговорення. Проведено аналіз національних та міжнародних баз даних щодо канцерогенних сполук, оцінки їхніх фізико-хімічних властивостей, дозо-ефектної реакції та наслідків впливу на здоров‘я. Показано, що на сьогодні найбільш визнаною і поширеною є база Міжнародного агентства з вивчення раку, в якій на основі критичного аналізу експериментальних та епідеміологічних даних більш ніж 1000 хімічних чинників проведено їх класифікацію за ступенем доведеності канцерогенної небезпеки для людини, гігієнічним виразом якої є канцерогенний ризик. Аналіз вітчизняних баз гігієнічних нормативів допустимого вмісту хімічних речовин показав, що лише для 131 канцерогенної речовини обґрунтовано ГДК у повітряному середовищі, однак за критерієм канцерогенного ризику більшість з них не відповідає вимогам ЄС та світових практик, що свідчить про необхідність їх перегляду. Наголошено, що одним із доступних і адекватних методів зазначеного завдання є принцип, закладений у визначенні залежності «концентрація – ризик (прийнятний ризик)». Висновки. Показано, що за критерієм канцерогенного ризику гігієнічні нормативи більшості канцерогенних речовин, внесених до вітчизняних нормативних баз повітряного середовища, не відповідають вимогам ЄС та світових практик, що свідчить про необхідність їх перегляду на основі прийнятного ризику.