Критеріальна оцінка шкідливої дії промислових відходів різних галузей за міжнародними стандартами

Анотація

Мета: визначити критерії оцінки шкідливої дії промислових відходів за різних шляхів надходження до організму. Об’єкти і методи дослідження. Об’єктами дослідження були промислові відходи різних галузей підприємств. Методи дослідження: санітарно-хімічні, токсикологічні, радіологічні, біологічні: за бактеріологічними та гельмінтологічними показниками, метод гігієнічного аналізу. Результати дослідження та їх обговорення. Дослідження промислових відходів різних галузей походження дозволили встановити, що фізико-механічні і хімічні властивості відходів обумовлюють ефекти їхньої дії на організм і є одним з вагомих критеріїв шкідливого впливу на здоров’я населення. Червоний шлам – відхід у вигляді порошкоподібної маси дрібнодисперсних частинок), високолеткий, має високу здатність до пилоутворення. Вміст токсичних сполук важких металів у вигляді гідрооксидів (рН - 11,7) характеризує відхід як небезпечний у разі надходження до організму інгаляційним, оральним і перкутанним шляхами. Відходи теплоенергетики – золи виносу, золо-шлакові суміші, шлами з вмістом токсичних сполук металів, переважно ванадію, різняться за фізико-механічними властивостями і хімічним складом, що зумовлює їхні небезпечні властивості. За інгаляційного надходження до організму такі відходи належать до II класу - високонебезпечних речовин. Відходи із хвостосховища Інгулецького гірничозбагачувального комбінату характеризуються високим вмістом токсичних сполук заліза (Fe – 14,5%) і пиловим фактором, що є найбільш небезпечним для забруднення атмосферного повітря зі шкідливою дією на органи дихання людини. Для відходів органічного походження найбільш вагомим критерієм оцінки є біологічні (мікробіологічні та гельмінтологічні) показники, які характеризують ступінь епідеміологічної безпеки таких відходів. Результати проведених нами досліджень дозволяють констатувати, що промислові відходи найпоширеніших галузей промисловості характеризуються небезпечними властивостями, переважним чинником яких є пиловий фактор, який обов’язково необхідно враховувати під час поводження з такими відходами, запроваджувати технології сучасних заходів з пилопридушення. Необхідно також враховувати, що у складі відходів навіть однієї галузі промисловості хімічні сполуки характеризуються різними негативними діями на організм. Тому комплексна санітарно-епідеміологічна оцінка відходів з визначенням їхніх небезпечних властивостей за медичними критеріями, встановлення класу небезпеки відходів за різних шляхів надходження до організму є основою для запобігання їхнього негативного впливу на здоров’я населення, що сприятиме розробці заходів контрольованого поводження з відходами. Висновки. Урахування небезпечних властивостей відходів за медичними критеріями є вагомим чинником, необхідним для проведення комплексної санітарно-епідеміологічної оцінки промислових відходів та розробки заходів контрольованого поводження з відходами.