ВПЛИВ ГІПОПРЕСИВНИХ ТРЕНУВАНЬ НА ВЕНТИЛЯЦІЙНУ ЗДАТНІСТЬ ЛЕГЕНІВ ТА ЯКІСТЬ ЖИТТЯ ЖІНОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ З ДИСФУНКЦІЄЮ ТАЗОВОГО ДНА

Г.В. Таможанська

doi:10.32402/

Автор(и)

Г.В. Таможанська Національний фармацевтичний університет, м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0003-2430-8467 Автор

DOI:

https://doi.org/10.32402/

Ключові слова:

дисфункція тазового дна, гіпопресивні вправи, спірометрія, вентиляційна здатність, якість життя, жінки репродуктивного віку.

Анотація

Дисфункція тазового дна (ДТД) є поширеною патологією серед жінок, яка суттєво погіршує їхню якість життя. Тісний біомеханічний та патогенетичний зв’язок між тазовою та грудною діафрагмами зумовлює доцільність оцінки вентиляційної здатності легенів при застосуванні відновлювальних програм.

МЕТА дослідження – дослідити динаміку показників вентиляційної функції та рівень пов'язаної зі здоров'ям якості життя у жінок репродуктивного віку з дисфункцією тазового дна під впливом курсів гіпопресивного тренування черевного преса.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ. У дослідження залучено 54 жінки репродуктивного віку (18–45 років) із ДТД, яких рандомізували у співвідношенні 1:1 до основної (ОГ, n = 27) та контрольної (КГ, n = 27) груп. Учасниці ОГ проходили 12-тижневу програму гіпопресивних тренувань (2 рази на тиждень по 30 хвилин). Оцінку вентиляційної здатності здійснювали методом форсованої спірометрії, оцінку якості життя – за валідованим опитувальником SF-12. Статистичний аналіз проводили за допомогою двофакторного ANOVA з повторними вимірюваннями.

РЕЗУЛЬТАТИ. Під впливом 12-тижневого курсу гіпопресивних вправ в ОГ зафіксовано статистично значущий приріст форсованої життєвої ємності легень (ФЖЄЛ) на 15,54%, об'єму форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1) на 15,74% та пікової об'ємної швидкості видиху (ПОШ) на 12,32%. Встановлено статистично значущу міжгрупову різницю (взаємодія «Група х Час») за показниками співвідношення ОФВ1/ФЖЄЛ (p < 0,001), миттєвої об’ємної швидкості на рівні 75% ФЖЄЛ (МОШ_75%, приріст в ОГ на 14,17%, p = 0,018) та середньої об’ємної швидкості видиху (СОШ_25–75%, приріст в ОГ на 14,93%, p = 0,019). За даними опитувальника SF-12 під впливом фактору часу виявлено позитивні зрушення за шкалами фізично-рольового функціонування, тілесного болю, життєздатності та підсумкового показника ментального здоров'я (< 0,05).

ВИСНОВКИ. 12-тижнева програма гіпопресивних вправ ефективно покращує вентиляційну здатність, оптимізує дихальну механіку та прохідність дрібних і середніх дихальних шляхів за рахунок відновлення синергії грудної та тазової діафрагм, а також сприяє покращенню показників якості життя пацієнток із ДТД.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Посилання

1. Grimes WR, Stratton M. Pelvic floor dysfunction. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2026 [updated 2023 Jun 26; cited 2026 Aug 10]. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK559246/

2. Chen J, Luo J. Rehabilitation therapies in pelvic floor dysfunction for women. J Community Health Nurs. 2026;43(1):71–80.

doi: https://doi.org/10.1080/07370016.2025.2549814

3. Hage-Fransen MAH, Wiezer M, Otto A, Wieffer-Platvoet MS, Slotman MH, Nijhuis-van der Sanden MWG, et al. Pregnancy- and obstetric-related risk factors for urinary incontinence, fecal incontinence, or pelvic organ prolapse later in life: a systematic review and meta-analysis. Acta Obstet Gynecol Scand. 2021;100(3):373–82.

doi: https://doi.org/10.1111/aogs.14027

4. Aljuraifani R, Stafford RE, Hall LM, van den Hoorn W, Hodges PW. Task-specific differences in respiration-related activation of deep and superficial pelvic floor muscles. J Appl Physiol (1985). 2019;126(5):1343–51.

doi: https://doi.org/10.1152/japplphysiol.00704.2018

5. Herena-Funes MDC, Correia de Alencar C, Velázquez-Torres DM, Marrero García E, Castellote-Caballero Y, León-Morillas F, et al. Effects of hypopressive abdominal training on ventilatory capacity and quality of life: a randomized controlled trial. Healthcare (Basel). 2024;12(9):893.

doi: https://doi.org/10.3390/healthcare12090893

6. Navarro Brazález B, Sánchez Sánchez B, Prieto Gómez V, De La Villa Polo P, McLean L, Torres Lacomba M. Pelvic floor and abdominal muscle responses during hypopressive exercises in women with pelvic floor dysfunction. Neurourol Urodyn. 2020;39(2):793–803.

doi: https://doi.org/10.1002/nau.24284

7. Hernandez-Lucas P, Escobio-Prieto I, Moro López-Menchero P. Effects of hypopressive techniques on the CORE complex: a systematic review. Healthcare (Basel). 2025;13(12):1443.

doi: https://doi.org/10.3390/healthcare13121443

8. Sánchez-Sánchez B, Torres-Lacomba M, Yuste-Sánchez MJ, Navarro-Brazález B, Pacheco-da-Costa S, Gutiérrez-Ortega C, et al. Cultural adaptation and validation of the Pelvic Floor Distress Inventory short form (PFDI-20) and Pelvic Floor Impact Questionnaire short form (PFIQ-7) Spanish versions. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2013;170(1):281–5.

doi: https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2013.07.006

9. Katz CMS, Barbosa CP. Effects of hypopressive exercises on pelvic floor and abdominal muscles in adult women: a systematic review of randomized clinical trials. J Bodyw Mov Ther. 2024;37:38–45.

doi: https://doi.org/10.1016/j.jbmt.2023.03.003

10. García-Río F, Calle M, Burgos F, Casan P, del Campo F, Galdiz JB, et al. Spirometry. Spanish Society of Pulmonology and Thoracic Surgery (SEPAR). Arch Bronconeumol. 2013;49(9):388–401. English, Spanish.

doi: https://doi.org/10.1016/j.arbres.2013.04.001

11. Ware JE, Kosinski M, Keller SD. SF-12: how to score the SF-12 physical and mental health summary scales. 3rd ed. Lincoln (RI): QualityMetric Incorporated; 1998.

12. Chung Y, Huang TY, Liao YH, Kuo YC. 12-week inspiratory muscle training improves respiratory muscle strength in adult patients with stable asthma: a randomized controlled trial. Int J Environ Res Public Health. 2021;18(6):3267.

doi: https://doi.org/10.3390/ijerph18063267

13. Juez L, Núñez-Córdoba JM, Couso N, Aubá M, Alcázar JL, Mínguez JÁ. Hypopressive technique versus pelvic floor muscle training for postpartum pelvic floor rehabilitation: a prospective cohort study. Neurourol Urodyn. 2019;38(7):1924–31.

doi: https://doi.org/10.1002/nau.24094

14. Wojcik KA, Machado LTP, Bastos de Brito CI, Rebullido TR. Can 5-weeks of hypopressive exercise influence sagittal lumbo-pelvic position in athletic and non-athletic females? Int J Exerc Sci. 2023;16(4):550–62.

doi: https://doi.org/10.70252/KHQG8688