Характеристика поведінкових факторів дітей та підлітків україни в умовах впровадження карантинних заходів під час пандемії COVID-19
DOI:
https://doi.org/10.32402/dovkil2020.04.014Ключові слова:
діти і підлітки, карантин, пандемія COVID-19, поведінкові факториАнотація
Для ефективного і безпечного впровадження карантинних заходів з метою профілактики інфекційних захворювань необхідним є створення умов для збереження фізичного та психічного здоров’я популяції, особливо найбільш вразливої її частини – дітей та підлітків. Передумовою цього є моніторинг умов дотримання карантину, а також способу життя дітей з виявленням можливих негативних чинників впливу на їхнє здоров’я. Мета. Характеризувати умови життєдіяльності дітей шкільного віку під час карантинних заходів, пов’язаних з пандемією COVID-19. Матеріали та методи дослідження. Здійснено он-лайн опитування батьків дітей шкільного віку. Усі респонденти підписали інформовану згоду. Дані збирали від 17 квітня по 5 червня 2020 року. Проаналізовано 920 анкет (497 хлопців та 432 дівчини) із 68 населених пунктів України. Для статистичного аналізу використано програму STATISTICA8.0. Результати. Встановлено, що лише (59,4±1,7)% міських та (33,1±4,3)% сільських сімей з дітьми шкільного віку повністю дотримувалися правил карантину (χ2=28,8; p<0,001). Ймовірність відхилення від правил карантину у сім’ях з дітьми шкільного віку вища в 1,7 рази у сільській місцевості, ніж у містах (RR=1,65; ДІ 1,42-1,92; p<0,001) та в 1,4 рази, якщо батьки мають середню освіту, ніж у батьків з вищою освітою (RR=1,41; ДІ 1,22-1,62; p<0,001). Встановлено, що (25,0±1,4)% дітей шкільного віку не залишали межі свого житла під час жорсткого карантину. Частка дітей та підлітків з тривалістю прогулянок понад 60 хв/добу 5-7 разів на тиждень під час карантинних заходів становила лише (10,3±1,0)%, тоді як до карантину – 48,5%. Висновки. Виявлені тенденції свідчать про необхідність розробки і впровадження заходів, спрямованих на підвищення поінформованості населення щодо важливості дотримання правил карантину з урахуванням демографічних та соціальних характеристик, а також про необхідність розробки шляхів досягнення оптимальної тривалості перебування дітей на відкритому повітрі.Завантажити
Посилання
1. Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 : Постанова Кабінету Міністрів України № 215 від 11.03.2020. URL : https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zapobigannya-poshim110320rennyu-na-teritoriyi-ukrayini-koronavirusu-covid-19
2. Lau H., Khosrawipour V., Kocbach P. The positive impact of lockdown in Wuhan on containing the COVID-19 outbreak in China. J Travel Med. 2020. Vol. 27 (3). taaa037. DOI: https://doi.org/10.1093/jtm/taaa037
3. Wilder-Smith A., Freedman D.O. Isolation, quarantine, social distancing and community containment: pivotal role for old-style public health measures in the novel coronavirus (2019-nCoV) outbreak. J Travel Med. 2020. Vol. 27 (2). taaa020. DOI: https://doi.org/10.1093/jtm/taaa020
4. Sprang G., Silman M. Posttraumatic stress disorder in parents and youth after health-related disasters. Disaster Med Public Health Prep. 2013. Vol. 7 (1). P. 105-110. DOI: https://doi.org/10.1017/dmp.2013.22
5. Duan L., Shao X., Wang Y. et al. An investigation of mental health status of children and adolescents in China during the outbreak of COVID-19. J Affect Disord. 2020. Vol. 275. P. 112-118. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jad.2020.06.029
6. Shiroma E.J., Lee I.M. Physical activity and cardiovascular health: lessons learned from epidemiological studies across age, gender, and race/ethnicity. Circulation. 2010. Vol. 122 (7). P. 743-752. DOI: https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.109.914721
7. Matias T., Dominski F.H., Marks D.F. Human needs in COVID-19 isolation. J Health Psychol. 2020. Vol. 25 (7). P. 871-882. DOI: https://doi.org/10.1177/1359105320925149
8. Гозак С.В., Парац А.М., Єлізарова О.Т., Шумак О.В., Філоненко О.О. Гігієнічне обґрунтування гранично допустимого навчального навантаження учнів у загальноосвітніх навчальних закладах. Актуальні питання захисту довкілля та здоров’я населення України (результати наукових розробок 2016 р.). Київ, 2017. Вип. 3. С. 203-248.
9. Полька Н.С., Гозак С.В., Єлізарова О.Т., Парац А.В., Станкевич Т.В., Калиниченко І.О., Заїкіна Г.Л., Латіна Г.О. Розумова працездатність, навчальне навантаження та спосіб життя сучасних школярів: гігієнічні аспекти : монографія. За ред. Н.С. Польки, С.В. Гозак. К. : Медінформ, 2018. 214 с.
10. Гозак С.В., Єлізарова О.Т., Парац А.М. Динаміка рухової активності міських учнів середнього шкільного віку. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2016. № 3. С. 93-104.
11. Rothe C., Schunk M., Sothmann P. et al. Transmission of 2019-nCoV Infection from an Asymptomatic Contact in Germany. N Engl J Med. 2020. Vol. 382 (10). P. 970-971. DOI: https://doi.org/10.1056/NEJMc2001468
12. Kumaravel S.K., Subramani R.K., Jayaraj Sivakumar T.K., Madurai Elavarasan R., Manavalanagar Vetrichelvan A., Annam A., Subramaniam U. Investigation on the impacts of COVID-19 quarantine on society and environment: Preventive measures and supportive technologies. Biotech. 2020. Vol. 10 (9). P. 393. DOI: https://doi.org/10.1007/s13205-020-02382-3.
13. Nussbaumer-Streit B., Mayr V., Dobrescu A.I., Chapman A., Persad E., Klerings I. et al. Quarantine alone or in combination with other public health measures to control COVID-19: a rapid review. Cochrane Database Syst Rev. 2020. Vol. 4 (4). CD013574. DOI: https://doi.org/10.1002/14651858.CD013574
14. Canals M., Cuadrado C., C-anals A., Yohannessen K., Lefio L.A. et al. Epidemic trends, public health response and health system capacity: the Chilean experience in four months of the COVID-19 pandemic. Rev Panam Salud Publica. 2020. Vol. 44. e99. DOI: https://doi.org/10.26633/RPSP.2020.99
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Довкілля та здоров'я
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
