Вплив прямих та опосередкованих індикаторних показників архітектурно-планувальних рішень закладів загальної середньої освіти на психоемоційний стан та здоров’я учнів молодшого шкільного віку

Анотація

Мета роботи. Вдосконалення гігієнічних критеріїв забезпечення оптимальних умов перебування, навчання та збереження здоров’я школярів молодших класів, які є спільні для оцінки архітектурно-планувальних рішень міських та сільських ЗЗСО відповідно до сучасного містобудівного та санітарного законодавства. Матеріали та методи. Бібліосемантичний, аналітичний, санітарно-епідеміологічної експертизи проектів будівництва, соціологічний, інструментальний та медико-статистичний з використанням пакетів прикладних програм StatSoft STATISTICA (v.5.5), Excel. Результати. Перевищення у 1,8-2,3 рази кількості фактичних досліджень, що не відповідають нормативам щодо природного освітлення та шуму у міських ЗЗСО у порівнянні з сільськими ЗЗСО, пояснюється щільною містобудівною ситуацією. Результати анкетування батьків школярів 1-4 класу щодо впливу щільних умов ЗЗСО за опосередкованими показниками архітектурно-планувальних рішень засвідчили, що при недостатності площі навчального приміщення погане самопочуття реєструвалось у 26,3% учнів (rS<0,78), погіршення працездатності відмічалось у 18,75% школярів (rS<0,88). Визначена наявність численних взаємозв’язків між прямими показниками архітектурно-планувальних рішень, за якими формується внутрішньошкільний простір, та патологічною ураженістю учнів молодшого шкільного віку міських ЗЗСО. Висновки. Розроблено комплекс профілактичних заходів з попередження «шкільних» професійних захворювань учнів молодшого шкільного віку, які обумовлені прямим та опосередкованим впливом показників архітектурно-планувальних рішень та гігієнічного забезпечення оптимальних умов у міських і сільських ЗЗСО, шляхом вдосконалення проектування нових та реконструкції існуючих ЗЗСО за гігієнічними критеріями.