Розробка засобів профілактики та корекції функціональних порушень нервової системи пов’язаних зі стресом у машиністів електропоїздів метрополітену

Анотація

Метою дослідження було вивчення стресостійкості та рівня тривожності серед МЕП та працівників інженерної ланки та розроблення схеми лікування вегетативної дисфункції у МЕП. Матеріали та методи. Обстежено дві групи осіб: 26 - МЕП (основна група), 26 - працівники інженерно-технічної ланки (контрольна група). Всі обстежувані особи основної та контрольної груп - чоловіки. Для вивчення стресостійкості і рівня тривожності використовувався тест Спілбергера. Результати та їх обговорення. Аналіз результатів досліджень показав, що в більшості МЕП (88,5%) відзначається середній і високий рівні тривожності, на відміну від працівників інженерної ланки (23,19% відповідно). Має місце достовірна різниця (p <0,05) між аналогічними значеннями в обох групах. Це свідчить про те, що більшість машиністів страждають від постійного впливу стресового чинника на робочих місцях, з огляду на специфіку їх роботи, що призводить до зниження стресостійкості і підвищення рівня ситуативної тривожності серед МЕП. Такий тенденції не спостерігається в контрольній групі, що свідчить про те, що їхня праця не пов'язана з надмірним впливом стресового чинника на нервову систему працівників інженерної ланки. За результатами тесту Спілбергера можна відзначити, що МЕП, які мають низьку стресостійкість та високий рівень тривожності, можуть бути схильні до неврівноваженості, неуважності, низького рівня самоконтролю, що є небезпечним для їх професії, з огляду на те, що вони забезпечують безпечний рух поїздів. Згідно зібраного анамнезу у 26 МЕП (100%) вищевказані патологічні стани виникли в результаті стресових ситуацій (в анамнезі наїзд на людину з летальним результатом). З метою корекції виявлених порушень була запропонована схема лікування, основною метою якої є відновлення нормального функціонування нервової системи в цілому і зникнення її соматоформних проявів. Так на початку лікування відсоток осіб з депресивним синдромом становив 84,61 ± 7,07%, В кінці лікування даний показник становив 3,84 ± 3,77%, що достовірно менше (p <0,01) в порівнянні з аналогічним показником в початку лікування. На початку лікування відсоток осіб з астеновегетативним синдромом становив 92,30 ± 5,22%, в кінці лікування даний показник становив 7,69 ± 5,22%, що достовірно менше (p <0,01) у порівнянні з аналогічним показником. Висновки: В ході опитування МЕП і з'ясування психофізіологічних факторів ризику вегетативної дисфункції було встановлено, що в більшості МЕП (88,5%) відзначається середній і високий рівні тривожності, на відміну від працівників інженерної ланки (23,19% відповідно). Різниця значень носить достовірний (p <0,05) характер. Розроблену схему корекції патологічних змін нервової системи у МЕП, які виникли в результаті стресу, можна ефективно використовувати для відновлення функціонування роботи нервової системи, про що свідчить позитивна динаміка стану здоров'я у машиністів до і після лікування.