Інформаційна складова радіаційного захисту населення зони спостереження АЕС

В.А. Прилипко; Ю.Ю. Озерова; П.Ф. Кратик; К.К. Шевченко; І.В. Бондаренко; М.М. Морозова

doi:10.32402/dovkil2016.04.030

Автор(и)

В.А. Прилипко ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України», м. Київ Автор
Ю.Ю. Озерова ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України», м. Київ Автор
П.Ф. Кратик ВП «Рівненська АЕС», м. Кузнецовськ Автор
К.К. Шевченко ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України», м. Київ Автор
І.В. Бондаренко ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України», м. Київ Автор
М.М. Морозова ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України», м. Київ Автор

DOI:

https://doi.org/10.32402/dovkil2016.04.030

Ключові слова:

зона спостереження, інформаційне забезпечення, радіаційний захист, контент-аналіз публікацій

Анотація

Мета: оцінити стан інформаційного забезпечення населення зони спостереження АЕС про наслідки діяльності АЕС для навколишнього середовища і його відповідність існуючим інформаційним потребам населення, що проживає поблизу об'єктів критичної інфраструктури. Матеріали та методи. Дослідження проводилося в зоні спостереження (ЗС) Рівненської АЕС за кількома напрямками: проведення контент-аналізу в окремих виданнях преси, які поширюються на цій території; проведення соціологічного опитування дорослого населення в ДТ РАЕС щодо інформаційних потреб. Контент-аналіз застосовувався для виявлення особливостей інформаційного потоку в 9 друкованих виданнях ЗМІ і 2 інтернет-сайтах. Були проаналізовані 978 статей за розробленим класифікатором за період з січня 2013 по серпень 2015 року включно. Проведено соціологічне опитування щодо обізнаності населення про наслідки діяльності АЕС, довіри до джерел інформації та інформаційних потреб серед 220 осіб у ДТ РАЕС, де помилка вибірки складає 6,7%. Результати. Контент-аналіз обраних ЗМІ показав, що для всіх видань, крім відомчої «Енергії», тема, пов'язана з діяльністю РАЕС, не є актуальною і цікавою для журналістів. Серед інформаційного потоку превалюють короткі інформаційні повідомлення про діяльність РАЕС, найчастіше надані Інформаційним центром (ІЦ) РАЕС. Переважають публікації іміджевого характеру з нейтральним або позитивним забарвленням. Органи влади не використовують свої можливості для поширення корисної для населення інформації і не ініціюють обговорення гострих питань екологічного характеру і субвенцій. Інформаційне поле наслідків діяльності АЕС формується під сильним впливом ІЦ РАЕС, яке спрямоване на створення позитивного іміджу, але не відображає всіх існуючих інформаційних потреб суспільства. Опитування населення показує, що актуальною залишається потреба в інформації про стан радіаційного фону (77,6%), про вплив діяльності АЕС на навколишнє середовище (77,2%), детальна інформація про умови зберігання та вивезення радіоактивних відходів (45,2%) і проектів будівництва нових реакторів (33,3%). Інформаційна стратегія в ДТ АЕС потребує перегляду з урахуванням рівня грамотності по радіаційно-гігієнічних питань і ступеня ризику проживання у об'єкта ядерного циклу, стану соціальної активності та готовності приймати ту чи іншу інформацію, установок на

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Посилання

1. Комплекс профілактичних заходів, спрямованих на збереження здоров’я населення зони гарантованого добровільного відселення : метод. рек. / В.А. Прилипко, О.О. Петриченко, А.А. Мишковська та ін. – К., 2013. – 30 с.

2. Саєнко Ю.І. Соціально-психологічне ставлення населення України до ядерних і радіаційних технологій // Ядерний енергетичний комплекс і громадськість України: шляхи до порозуміння : матер. засідання круглого столу, 02.12.2009. – Режим доступу : http://www.ukrns.odessa.net/public.htm

3. Архангельская Г.В. Оптимизация информационной работы по проблемам радиационной гигиены с населением, проживающим на территории радиоактивного загрязнения / Г.В. Архангельская, И.А. Зыкова // Радиационная гигиена. – 2008. – Т. 3, № 1. – С. 4-11.

4. Трафимчик З.И. Опыт информационной работы с населением и общественностью по вопросам развития ядерной энергетики / З.И Трафимчик, Н.Я. Борисевич, О.В. Соболев // Энергетическая стратегия. – 2011. – № 1 (19). – С. 35-38.

5. Gordelier S. Allemagne, Grande Bretagne: Le risque de leucémie croît à proximité de centrales nucléaires [Електронний ресурс] / S. Gordelier // l’Université de Mayence en collaboration avec le registre allemand des cancers infantiles, 15.12.2011. - Mode of success : http://www.lexpress.fr/actualite/sciences/sante/habiter-pres-d-une-centrale-nucleaire-favoriserait-la-leucemie-chez-l-enfant_1070801.html

6. Kovacs P. L’energie nucleaire et l’opiion publique / P. Kovacs, S. Gordelier // Faits et opinions, AEN Infos 2009. - № 27.1

7. Хурс М.Н. Динамика общественного мнения о строительстве АЭС в Республике Беларусь / М.Н. Хурс // Энергетическая стратегия. – 2011. – № 3 (21). – С. 31-35.

8. Недашківська Д. Громадська думка про стан і розвиток ядерної енергетики України / Д. Недашківська, В. Шовкун // Національна безпека і оборона. – 2008. – № 3. – С. 52-60.

9. Галян О.І. Експериментальна психологія : навч. посіб. / О.І. Галян, І.М. Галян. – К. : Академвидав, 2012. – 400 с.

10. Семенова А.В. Контент-анализ СМИ: проблемы и опыт применения / А.В. Семенова, М.В. Корсунская ; под ред. В.А. Мансурова. – М. : Институт социологии РАН, 2010. – 324 с.