Хімічне забруднення атмосферного повітря і сучасна політика щодо його якості на міжнародному рівні та у провідних країнах світу (огляд літератури та нормативних даних)
DOI:
https://doi.org/10.32402/dovkil2023.01.035Ключові слова:
атмосферне повітря, хімічне забруднення, стандарти якості, референтні концентрації, директиви управлінняАнотація
Мета: на основі аналізу даних літератури та нормативних документів визначено пріоритетні шляхи попередження хімічного забруднення атмосферного повітря та оцінки його якості в країнах ЄС та США. Матеріали та методи: джерела наукової літератури, Директиви ЄС, матеріали Європейського агентства з охорони повітря. Використано метод теоретичного аналізу та узагальнення наукової інформації. Результати: показано провідну роль хімічного забруднення атмосферного повітря у формуванні захворюваності населення, вплив на громадське здоров’я у цілому та онкологічну патологію зокрема. Здійснено аналіз дискусійного розгляду проблеми на міжнародних конференціях та форумах, розглянуто низку декларацій та стандартів якості повітря. Наведено стандарти якості повітря для захисту здоров’я населення, рекомендовані у Директивах з якості у Європейському Союзі, наводяться стандарти якості повітря (граничні концентрації та референтні концентрації шкідливих домішок у повітрі), рекомендовані ВООЗ. Зроблено висновок щодо необхідності гармонізації вітчизняної нормативної бази до стандартів ЄС та визначення головних напрямків у діях, спрямованих на максимально можливе зниження негативного впливу хімічного забруднення повітря на населення.Завантажити
Посилання
1. Transforming Our World: the 2030 Agenda for Sustainable Development. Resolution adopted by the General Assembly on 25 September 2015. URL: https://sdgs.un.org/2030agenda
2. act Sheets On Sustainable Development Goals: Health Targets. Air Quality and Health. WHO; 2018. URL : https://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0012/385959/fs-sdg-3-9-air-eng.pdf
3. United Nations. Updated Handbook for the 1979 Convention on Long-range Transboundary Air Pollution and its Protocols. URL : https://unece.org/sites/default/files/2021-06/1512881_E_ECE_EBAIR_131_0.pdf
4. Air Quality Guidelines for Europe. Copenhagen : WHO Regional Office for Europe, 2000. URL : http://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0005/74732/E71922.pdf
5. Air Quality Guidelines – Global Update, 2005. Copenhagen : WHO Regional Office for Europe, 2006. URL : https://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0005/78638/E90038.pdf
6. Air Quality in Europe - 2018 Report. European Environment Agency. 88 p. URL : https://www.eea.europa.eu/publications/air-quality-in-europe-2018. 7. Ambient (Outdoor) Air Quality and Health. WHO, 2018. URL: https://www.eea.europa.eu/publications/air-quality-in-europe-2018
7. Ambient (Outdoor) Air Quality and Health. WHO; 2018. URL: https://apps.who.int/iris/rest/bitstreams/1275158/retrieve
8. Ракитский В.Н., Авалиани С.Л., Новиков С.М. Анализ риска здоровью при воздействии атмосферных загрязнений как составная часть стратегии уменьшения глобальной эпидемии неинфекционных заболеваний. Анализ риска здоровью. 2019. №4. С. 30 -36.
9. WHO Global Strategy on Health, Environment and Climate Change: The Transformation Needed to Improve Lives and Wellbeing Sustainably through Healthy Environments. World Health Organization ; 2020 : 30 p. URL: https://apps.who.int/iris/handle/10665/331959
10. IARC. Monographs on the Evaluation of Carcinogenic Risks to Humans: Outdoor Air Pollution. Lyon, France : IARC, 2016. 109 p. URL: https://monographs.iarc.who.int/wp-content/uploads/2018/06/mono109-F01.pdf
11. Madia F., Worth A., Whelan M., Corvi R. Carcinogenicity Assessment: Addressing the Challenges of Cancer and Chemicals in the Environment. Environ Int. 2019. Vol. 128. P. 417-429. DOI : https://doi.org/10.1016/j.envint.2019.04.067
12. Prьss-Ьstьn A., Wolf J., Corvalбn C. F. et alэ. Preventing Disease through Healthy Environments: a Global Assessment of the Burden of Disease from Environmental Risks. WHO, 2016. 147 p. URL: https://apps.who.int/iris/handle/10665/204585
13. Chemicals for a Sustainable Future : Report of the EEA Scientific Committee Seminar. European Environment Agency. 2018. 44 p. URL: https://www.eea.europa.eu/about-us/governance/scientific-committee/reports/chemicals-for-a-sustainable-future
14. Directive 2004/107/EC of the European Parliament and of the Council of 15 December 2004 relating to Arsenic, Cadmium, Mercury, Nickel and Polycyclic Aromatic Hydrocarbons in Ambient Air. Official Journal of the European Union. 2005. URL : http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:32004L0107
15. Directive 2008/50/EC of the European Parliament and of the Council of 21 May 2008 on Ambient Air Quality and Cleaner Air for Europe. Official Journal of the European Union. 2008. L. 152. P. 1 – 44.
16. Directive (EU) 2016/2284 of the European Parliament and of the Council of 14 December 2016 on the Reduction of National Emissions of Certain Atmospheric Pollutants. Official Journal of the European Union. L 344. 17.12.2016. P. 1–31. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/HTML/?uri=CELEX:32016L2284&from=EN
17. Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions. A Clean Air Programme for Europe Europen Commission. 2013. URL: https://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=COM:2013:0918:FIN:EN:PDF
18. HBM4EU – Science and Policy for a Healthy Future. URL: https://www.hbm4eu.eu/about-hbm4eu/
19. Ganzleben C., Antignac J.-P., Barouki R., Castano A., Fiddicke U., Klanova J., et al. Human Biomonitoring as a Tool to Support Chemicals Regulation in the European Union. Int J Hyg Environ Health. 2017. Vol. 220(2 Pt A). P. 94-97. DOI : https://doi.org/10.1016/j.ijheh.2017.01.007
20. US EPA. Clean Air Act. 1990. URL: https://www.epa.gov/clean-air-act-overview/clean-air-act-text#what
21. Зайцева Н.В., Шур П.З., Четверкина К.В., Хасанова А.А. Совершенствование методических подходов к обоснованию среднегодовых предельно допустимых концентраций вредных веществ в атмосферном воздухе населенных мест по критериям допустимого риска здоровья человека. Анализ риска здоровью. 2020. №3. С. 39 – 48. DOI : https://doi.org/10.21668/health.risk/2020.3.05.eng
22. Gilliam J., Hall E. Reference and Equivalent Methods Used to Measure National Ambient Air Quality Standards (NAAQS) Criteria Air Pollutants - Volume I. U.S. Environmental Protection Agency, Washington, DC, EPA/600/R-16/139, 2016. URL: https://cfpub.epa.gov/si/si_public_record_report.cfm?Lab=NERL&dirEntryId=321491
23. Авалиани С.Л., Мишина А.Л. О гармонизации подходов к управлению качеством атмосферного воздуха. Здоровье населения и среда обитания. 2011. Т. 216, № 3. С. 44-48.
24. Castorina R., Woodruff T. J. Assessment of Potential Risk Levels Associated with U.S. Environmental Protection Agency Reference Values. Environ. Health Perspect. 2003. Vol. 111. № 10. P. 1318 – 1325. DOI : https://doi.org/10.1289/ehp.6185
25. Minimal Risk Levels (MRLs) for Hazardous Substances. Agency for Toxic Substances and Disease Registry. 2018. URL: https://www.atsdr.cdc.gov/mrls/index.html
26. Joint Task Force ECHA Committee for Risk Assessment (RAC) and Scientific Committee on Occupational Exposure Limits (SCOEL) on Scientific Aspects and Methodologies Related to the Exposure of Chemicals at the WORKPLACE. Final version. European Commission. European Chemicals Agency. 2017. URL: https://echa.europa.eu/documents/10162/13579/rac_joint_scoel_opinion_en.pdf/58265b74-7177-caf7-2937-c7c520768216
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Довкілля та здоров'я
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
