До питання ймовірної ролі хімічних засобів захисту рослин у формуванні онкологічної захворюваності населення
DOI:
https://doi.org/10.32402/dovkil2021.03.038Ключові слова:
хімічні засоби захисту рослин, онкологічна захворюваність населення, територіальні особливостіАнотація
Мета: оцінити ймовірну роль пестицидів як узагальнюючих продуктів хімічних засобів захисту рослин у формуванні гормонозалежної онкологічної захворюваності населення. Матеріали та методи. У роботі проаналізовано територіальні особливості використання хімічних засобів захисту рослин і дані захворюваності населення на рак ендокринних органів (рак молочної і щитоподібної залоз у чоловіків та жінок, рак простати у чоловіків, рак яєчників і тіла матки у жінок, розрахованих за українським стандартом) за матеріалами Національного канцер-реєстру України. Результати. Виявлено територіальні залежності між валовими показниками використовуваних хімічних засобів захисту, темпами їх збільшення у сільському господарстві і показниками захворюваності населення на рак ендокринних органів. Показано, що найбільш інтенсивно ростуть показники в областях з переважно сільськогосподарським напрямом виробництва. Проведений лінійно-регресійний аналіз підтвердив наявність прямого сильного кореляційного зв’язку між обсягами застосування у господарстві пестицидів і захворюваністю на прикладі раку яєчників у жінок (r = 0,89; p>0,01) і раку простати у чоловіків (r = 0,87; p>0,01). Висновок: хоча результати аналітичного розгляду проблеми і дані лінійно-регресійного аналізу вказують на можливу роль пестицидів в індукуванні раку ендокринних органів, необхідно продовжити дослідження у цій області. Важливо у подальшому розглянути проблему за класами і групами пестицидів з можливістю підійти до визначення механізмів дії.Завантажити
Посилання
1. Національний огляд «Ендокринні руйнівники в Україні: стан проблеми та шляхи її вирішення» / за ред. А.М. Сердюка, Д.А. Базики, М.Д. Тронька. Київ : Медінформ, 2018. 156 с.
2. State of the Science of Endocrine Disrupting Chemicals / ed. by E.A. Bergman, J.J. Heindel, S. Joblingetal. Geneva : WHO, UNEP, 2012. 261 р. DOI : https://doi.org/10.1016/j.toxlet.2012.03.020
3. Антомонов М.Ю. Математическая обработка и анализ медико-биологических данных. 2-е изд. К. : Мединформ, 2018. 579 с.
4. Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні : Офіційне видання. Київ : Юнівест Медіа, 2016. 1023 с.
5. Пестициди. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Пестициди
6. Пестициди : Довідник / за ред. С.Т. Омельчука. К. : Інтерсервіс, 2019. 904 с. DOI :
7. Пельо І.М. Застосування хімічних засобів у сучасних інтегрованих системах захисту овочевих культур як медико-екологічна проблема. Український журнал з проблем медицини праці. 2015. № 1. С. 67-76. DOI : https://doi.org/10.33573/ujoh2015.01.067
8. Balabanic D., Klemencic A.K. Endocrine-disrupting chemicals and male reproductive health: a review.Zdrav.Vestn. 2018. Vol. 87, № 1-2. P. 60-80. DOI : https://doi.org/10.6016/ZdravVestn.2456
9. Weichenthal S., Moase C., Chan P. A review of pesticide exposure and cancer incidence in the agriculural health study cohort . Environ. Health Perspect. 2010. Vol. 118, № 8. P. 1117-1125. DOI : https://doi.org/10.1289/ehp.0901731
10. Pluth T., Zanini L., Battisti I. Pesticide exposure and cancer: an integrative literature review.Saude em debate. 2019. Vol. 43, № 122. P. 906-924. DOI : https://doi.org/10.1590/0103-1104201912220
11. Antonenko A.M., Vavrinevych O.P., Korshun M.M., Omelchuk S.T. Hygienic assessment of the effects of pesticides application on adult population morbidity with thyroid gland diseases. Wiadomoњci Lekarskie. 2018. Vol. LXXI, № 2. P. 353-357. DOI : https://doi.org/10.36740/WLek201902123
12. Lemarchand C., Tual S., Levкque-Morlais N. et al. Cancer incidence in the AGRICAN cohort study (2005-2011). Cancer Epidemiol. 2017. Vol. 49. P. 175-185. DOI : https://doi.org/10.1016/j.canep.2017.06.003
13. Salerno C., Carcagnм A., Sacco S. et al. An Italian population-based case-control study on the association between farming and cancer: Are pesticides a plausible risk factor? Archives of Environmental & Occupational Health. 2016. Vol. 71, Issue 3. P. 147-156. DOI : https://doi.org/10.1080/19338244.2015.1027808
14. Kass L.,Gomez A., Altamirano G. Relationship between agrochemical compounds and mammary gland development and breast cancer. Molecular and Cellular Endocrinology. 2020. Vol. 508. P. 10779-10783. DOI : https://doi.org/10.1016/j.mce.2020.110789
15. Lee E., Kinninger F., Giske Ursin G. et al. Serum Levels of Commonly Detected Persistent Organic Pollutants and Per- and Polyfluoroalkyl Substances (PFASs) and Mammographic Density in Postmenopausal Women. Int J. Environ Res Public Health. 2020. Vol. 17, № 2. P. 606-610. DOI : https://doi.org/10.3390/ijerph17020606
16. Vu V., Navalkar N., Wei Yu. Endocrine-disrupting metals in ambient air and female breast cancer incidence in US. Gynecological Endocrinology. 2019. Vol. 35. P. 1099-1102. DOI : https://doi.org/10.1080/09513590.2019.1622089
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Довкілля та здоров'я
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
