Оцінка рівня задоволеності організацією харчування військовослужбовців під час проходження реабілітаційного лікування

Анотація

Вступ. Реабілітаційне лікування є одним із важливих етапів надання медичної допомоги в системі охорони здоров’я, що спрямований на відновлення або покращення фізичних, когнітивних і функціональних здібностей після травми, хвороби чи оперативних втручань. Міжнародні клінічні настанови чітко регламентують необхідність проведення нутрїтивного скринінгу всіх пацієнтів при госпіталізації з подальшою оцінкою ризиків і корекцією раціону відповідно до клінічного стану. Оцінка рівня задоволеності організацією харчування — важливий індикатор якості нутриїтивного забезпечення, оскільки дозволяє виявити невідповідність між нормативними вимогами та фактичними харчовими практиками. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю підвищення якості харчування та адаптації меню до реальних потреб військових під час проходження реабілітації в стаціонарних умовах. Мета. Оцінити рівень задоволеності військовослужбовців організацією харчування під час реабілітаційного лікування та визначити чинники, що впливають на споживчі звички, відчуття ситості й загальну оцінку якості раціону. Матеріали та методи. Дослідження проведене в межах планової науково-дослідної роботи Української військово-медичної академії шляхом анонімного анкетування військовослужбовців, що перебували у військово-медичному реабілітаційному центрі. Анкета охоплювала питання щодо задоволеності організацією харчування, якості та різноманітності страв, побажань щодо вдосконалення меню тощо. Для статистичної обробки даних застосовано відсоткові частки, критерій Стьюдента та коефіцієнт кореляції Спірмена (p<0,05). У дослідженні взяли участь 92 військовослужбовці чоловічої статі віком 19–62 років. Результати. Понад 80,0% опитаних військовослужбовців позитивно оцінили санітарний стан місць для приймання їжі, своєчасність обслуговування, об’єм порцій приготованих страв та свіжість продуктів, тоді як різноманітність приготованих страв позитивно оцінена лише 48,9% респондентів. При цьому більшість опитаних (72,0%) пропускали один або кілька основних прийомів їжі, найчастіше — сніданок. Також 46,7% не доїдали всі страви, а 80,4% додатково між основними прийомами їжі споживали продукти, куплені за власні кошти. Основні побажання щодо вдосконалення раціону стосувалися збільшення кількості фруктів, овочів, ягід, рибних продуктів та соків. Кореляційний аналіз показав статистично значущі зв’язки між пропуском сніданку та оцінкою асортименту (rS=0,29; p<0,01), між частотою з’їдання страв і бажанням змінити розмір порцій (rS=0,31; p<0,006), а також між оцінкою асортименту та бажанням перегляду меню (rS=0,56; p<0,001). Виявлено зв’язки між відчуттям важкості/болю в животі та бажанням зменшити порції (rS=0,34; p<0,002). Висновки. Отримані результати засвідчили про необхідність удосконалення харчового забезпечення реабілітантів шляхом розширення асортименту страв, оновлення меню, оптимізацію розміру порцій та адаптації харчування до індивідуальних потреб з врахуванням енерговитрат військовослужбовців.