Personalized medicine as a basis for occupational diseases prevention
DOI:
https://doi.org/10.32402/dovkil2020.02.064Keywords:
personalized medicine, biomarkers, information technologies, occupational riskAbstract
Objective: We summarized the results of published research papers related to the development of the main areas of personalized medicine in health care practice, including occupational medicine and definied the prior issues that dictate the need for further study. Materials and methods: We performed the analysis of literary data on the use of personalized medicine for the prevention of the occupational diseases. Results: The personalized medicine was established to be a relatively new promising direction for the further development of medical science, its main task is to create an optimum model of the health care system in order to preserve the health of the working-age population. At the present stage of scientific and technological progress development, the crucial in the implementation of the basic principles of personalized medicine (prognostic, personalized, preventive and partner), as an integrative modeling system, is given to the development of information support and molecular genetic methods for the study of public health for the purpose of early detection, prevention and treatment of diseases. Conclusions: Despite the prospect of using the concept of personalized medicine in the health care system, the domestic information and organizational, regulatory and legal (medical in some cases) base is significantly behind the needs of modern times, which makes it difficult to implement this direction in practice. However, over many years of scientific research in domestic occupational medicine, a fundamental basis has been formed for the further development of the personalized approach to the prevention of health disorders amongworkers. Nowadays some progress is being observed in the field of the search for biomarkers for early diagnosis and prevention of the formation of chronic occupational and work-related pathology, the Register of the Occupational Diseases of Ukraine has been substantiated, the methodology for the assessment and management of occupational risks is being improved, in particular, quantitative assessment of the potential and real danger of work-related exposure which is the basis for the real prevention of occupational pathology as a part of individual approach to the patient. Taking into account the current realities, the solution of the problem of the health preservation in the working requires a comprehensive approach with the involvement of the specialists in various fields: hygienists, occupational therapists, medical geneticists, specialists in the field of information technology, health care organizers.Downloads
References
1. Кундієв Ю.І., Нагорна А.М. Професійне здоров’я в Україні. Епідеміологічний аналіз. К. : Авіцена, 2006. 316 с.
2. Васильева О.С., Кузьмина Л.П., Коляскина М.М. Профессиональная бронхиальная астма от воздействия аэрозолей поливинилхлорида: фенотипы заболевания. Медицина труда и промышленная экология. 2018. №12. С.14-18. DOI : https://doi.org/10.31089/1026-9428-2018-12-14-18
3. Чернюк В.І., Андрущенко Т.А., Соловйов О.І., Гончаров О.Є. Оцінка ризику розвитку бронхолегеневої патології у працівників вугільної та азбестопереробної промисловості на основі гігієнічної оцінки умов праці та результатів клініко-генеалогічного обстеження. Довкілля та здоров’я. 2019. №1. C. 38-44. DOI : https://doi.org/10.32402/dovkil2019.01.038
4. Басанець А.В., Долінчук Л.В. Хронічне обструктивне захворювання легень та генетична схильність. Довкілля та здоров’я. 2017. №1. C. 4-10. DOI : https://doi.org/10.32402/dovkil2017.01.004
5. Nahorna А.М., Pyatnitsa-Gorpynchenko N.К., Коnonova I.G., Sokolova M.P. Substantiation of the information support system for computer technologies in accounting and analysis of occupational pathology. Український журнал з проблем медицини праці. 2018. № 1(54). С. 3-14. DOI : https://doi.org/10.33573/ujoh2018.01.003
6. Бухтияров И.В., Бобров А.Ф., Денисов Э.И., Еремин А.Л., Курьеров Н.Н., Лосик Т.К., Почтарева Е.С., Прокопенко Л.В. и др. Методы оценки профессионального риска и их информационное обеспечение. Гигиена и санитария. 2019. Т. 98, №12. С.1327-1330. https://doi.org/10.18821/0016-9900-2019-98-12-1327-1330
7. Кузьмина Л.П., Коляскина М.М., Лазарашвили Н.А., Безрукавникова Л.М., Измерова Н.И., Санин В.Ю. и др. Современные медицинские технологии в диагностике и оценке риска развития профессиональных заболеваний. Медицина труда и промышленная экология. 2013. № 7. С. 9-13.
8. Гречківська Н.В.Структура професійної захворюваності працівників певних категорій на підприємствах міста Києва. Ліки України плюс. 2013. № 1. С. 42-45.
9. Чернюк В.І., Вітте П.М. Оцінка ризиків здоров'ю та управління ними як проблема медицини праці. Український журнал з проблем медицини праці. 2005. №1. С.47-53. DOI : https://doi.org/10.33573/ujoh2005.01.047
10. Орєхова О.В. Професійна захворюваність у працівників гірничо-металургійної галузі України. Вісник проблем біології та медицини. 2015. Вип.4. Том 2 (125). С. 104-111.
11. Гречківська Н.В. Структурно-функціональна модель надання профпатологічної допомоги працюючим у сучасних умовах. Український журнал з проблем медицини праці. 2014. № 4(41). С. 3-11.
12. Younesi E., Hofmann-Apities M. From integrative disease modeling to predictive, preventive, personalized and participatory (P4) medicine. EPMA J. 2013. Vol. 4(1). 23. DOI : https://doi.org/10.1186/1878-5085-4-23
13. Overby C.L., Tarczy-Hornoch P. Personalized medicine: challenges and opportunities for translational bioinformatics. Per. Med. 2013. Vol.10 (5). P. 453-462. DOI : https://doi.org/10.2217/pme.13.30
14. Hood L., Flores M. A personal view on systems medicine and the emergence of proactive P4 medicine: predictive,preventive, personalized and participatory. N. Biotechnol. 2012. № 6. P. 613-624. DOI : https://doi.org/10.1016/j.nbt.2012.03.004
15. Панков В.А., Кулешова М.В. Анализ профессиональной заболеваемости женщин трудоспособного возраста. Гигиена и санитария. 2019. Т. 98. № 10. С.1043-1048. DOI : https://doi.org/10.18821/0016-9900-2019-98-10-1056-1061
16. Пальцев М.А. Персонифицированная медицина. Наука в России. 2011. №1. С.13-17.
17. Андрущенко Т.А., Гончаров С.В., Долінчук Л.В., Досенко В.Є. Поліморфізм гена XPD (RS799793) і бронхолегенева патологія в працівників шкідливих і небезпечних галузей промисловості України. Український журнал з проблем медицини праці. 2018. №1 (54). С.61-65. DOI : https://doi.org/10.33573/ujoh2018.01.061
18. Hood L. Systems biology and p4 medicine: past, present, and future. Rambam. Maimonides Med. J. 2013. Vol. 4(2). e0012. DOI : https://doi.org/10.5041/RMMJ
19. Rocchiccioli S., Tedeschi L., Citti L., Cecchettini A. Proteomics and personalized medicine. Recenti Prog. Med. 2013. Vol. 104(5). P.189-99. DOI : https://doi.org/10.1701/1291.14275
20. Golubnitschaja O., Filep N., Yeghiazarayan K., Blom H.J. Hoffman-Apitius M., Kuhn W. Multi-omic approach decodes paradoxes of the triple-negative breast cancer: lessons for predictive, preventive and personalised medicine. Amino Acids. 2018. Vol. 50 (3-4). P. 383-395. DOI : https://doi.org/10.1007/s00726-017-2524-0
21. Chang R., Shoemaker R., Wang W. A novel knowledge-driven systems biology approach for phenotype prediction upon genetic intervention. IEEE/ACM Trans. Comp. Biol. Bioinform. 2011. Vol. 8 (5). P.1170–1182. DOI : https://doi.org/10.1109/TCBB.2011.18
22. Хабриев Р.И., Какорина Е.П., Кузьмина Л.П., Фишман Б.Б., Прозорова И.В., Рафф С.А., Абдулин А.А., Юхно М.В. Организационные аспекты ранней диагностики метаболического синдрома на основе внедрения новых генетических, клеточных и биоинформационных технологий. Проблемы социальной гигиены и история медицины. 2019. № 5.С.796-802.
23. Kettunen E., Aavikko M., Nymark P., Ruosaari S. et al. DNA copy number loss and allelic imbalance at 2p16 in lung cancer associated with asbestos exposure. Br. J. Cancer. 2009. Vol.100(8). P.1336-1342. DOI : https://doi.org/0.1038/sj.bjc.6605012.
24. Dudley J.T., Butte A.J. Identification of discriminating biomarkers for human disease using integrative network biology. Pac. Symp. Biocomput. 2009. P. 27–38.
25. Kalia M. Personalized oncology: recent advances and future challenges. Metabolism. 2013. Vol. 62 (1). P.11-14. DOI : https://doi.org/10.1016/j.metabol.2012.08.016
26. Zhang A., Sun H., Wang P., Han Y., Wang X. Future perspectives of personalized medicine in traditional Chinese medicine: a systems biology approach. Complement. Ther. Med. 2012. Vol. 20(1-2). P.93-99. DOI : https://doi.org/10.1016/j.ctim.2011.10.007
27. Lejbkowicz I, Caspi O, Miller A. Participatory medicine and patient empowerment towards personalized healthcare in multiple sclerosis. Expert. Rev. Neurother. 2012. Vol.12(3). P. 343-352. DOI : https://doi.org/10.1586/ern.11.161
28. Abrahams E., Ginsburg G.S. Silver M. The Personalized Medicine Coalition: Goals and Strategies. Am. J. Pharmacogenomics. 2005. Vol. 5(6). P. 345-355. DOI : https://doi.org/10.2165/00129785-200505060-00002
29. Дедов И.И., Тюльпаков А.Н., Чехонин В.П., Баклаушев В.П. и др. Персонализированная медицина: современное состояние и перспективы. Вестник РАМН. 2012. № 12. С. 4-12. DOI : https://doi.org/10.15690/vramn.v67i12.474
30. Залесский В. Н., Мовчан Б. А. Персонализированная медицина: перспективы использования нанобиотехнологий. Український медичний часопис. 2012. № 1(87).
Downloads
Published
Issue
Section
License
Copyright (c) 2020 Environment & Health
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
